безмѣнъ


безмѣнъ
БЕЗМѢН|Ъ (1*), -А с. Мера веса:

•в҃•ма свѣщама оба полы ѥ˫а поставленома горѩщема. коѥ˫аждо по два безмѣна соущема. УСт XII/XIII, 262.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Смотреть что такое "безмѣнъ" в других словарях:

  • безмѣриѥ — БЕЗМѢРИ|Ѥ (9), ˫А с. 1.Безмерность, беспредельность: Без мѣры оубо бж(с)тво. и разумѣти бѣдно. се же точью внѩтно его едино безмѣрье. (ἡ ἀπειρία) ГБ XIV, 54а; и си худѣ разумѣе(м)... б҃у безмѣрну быти... бж(с)тво не достижимо. и достижимо и едва… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • безмѣна — (1*) ?: не прв(д)нии и пагубниці грѣху. взнѣщающе огнь. и пожагающе домъ д҃швьныи и все оубо сожженье. сдѣвающе. сде же попалѩюще. овъ (з)де же безмѣна с(ъ)тварѩюще. (ἀκρωτηριάζει) ФСт XIV, 206в …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • безмір'я — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • безмін — а, ч. 1) Ручна важільна або пружинна вага; кантар. 2) Старовинна російська міра ваги (маси), рівна 2,5 фунтам (близько 1 кілограма) …   Український тлумачний словник

  • безмір — у, ч. 1) Те, що неможливо або важко виміряти; неозорі простори, безмежжя. 2) чого, перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого небудь. 3) у знач. присл. Дуже, надзвичайно …   Український тлумачний словник

  • безмін — (ручна спружна / важільна вага); кантар …   Словник синонімів української мови

  • безмін — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • безмір — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • безмѣрьныи — (46) пр. 1.Неизмеримый, огромный: въ дворьци прѣчюдьнѣ... бѩше свѣтъ безмѣрьныи чисть. и цвѣтове мънози различьни. Изб 1076, 269 об.; ˫ако в пучину безмѣрну славы б҃жь˫а принекне(м). ГБ XIV, 6в; оустрои. безмѣрную ту бездьну. Пал 1406, 4а; къ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • безмѧтежьныи — (12) пр. Безмятежный, невозмутимый, спокойный: ˫Аκο ничьто же имать съмьрть бѣдьно. нъ скорѣѥ къ тихомоу пристанищоу прѣпоущаѥть. и безмѩтежьнѣи ѡнои жизни СбТр ХII/ХIII, 159 об.; подаи же намъ д҃ши и тѣлоу покои и сънъ безъмѩтеженъ. ѡ(т) всѩкого …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.